Ви отримали подарунок або спадщину. Сплатіть податки.

Якщо ви отримали спадщину чи подарунок від людини, яка не доводиться вам членом сім'ї першого ступеня споріднення (батьком, батьком чоловіка, чоловіком, дитиною, у тому числі усиновленим), то ви зобов'язані сплатити податок у розмірі 5% від вартості подарунка або спадщини. Ставка зросте до 15%, якщо подарунок вам зробив нерезидент, або якщо ви самі є нерезидентом - особою, яка не має постійного місця проживання в Україну.Від сплати такого податку звільнені лише діти-сироти, діти-інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування, та інваліди першої групи. При цьому, як визначає Податковий Кодекс, під оподаткування підпадає досить широкий перелік неоподатковуваних матеріальних благ, які вам можуть подарувати: це «кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг».
Отже, не важко помітити, що переважна більшість українців зобов'язані сплачувати 5% від суми подарунка або спадщини, а от якщо ви вирішите ухилитися від сплати податку, і податковий орган дізнається про це, то сума, яку ви будете зобов'язані сплатити, як і в попередньому описаному випадку, зросте мінімум уп'ятеро, не кажучи вже про те, що суму, виходячи з якої будуть вираховувати цей відсоток, будете визначати не ви. «Якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, на платника податків накладається штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку - штраф складе 50% суми визначеного податкового зобов'язання (ст.123 НК) », -

Якщо ж ви з якихось причин не оплатите узгоджену з податковим органом суму зобов'язань, штрафи будуть виглядати інакше:
• 10% суми податкового боргу - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем ​​строку оплати грошового зобов'язання;
• 20% суми податкового боргу - при затримці понад 30 календарних днів.
Але на цьому штрафні санкції, передбачені законом для порушників, не закінчуються. «Крім штрафів, ПК передбачає пеню, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ (на 21.02.2012 р. облікова ставка становить 7,75% річних), що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення (в залежності від того, яка з ставок більше) за кожен календарний день прострочення », - зазначає Катерина Гутгарц.
Розглянемо на прикладі, у скільки може обійтися легковажне ставлення до сплати податку з подарунка. Припустимо, що дядько подарував своїй племінниці автомобіль (якщо це нотаріально оформлено, то податкова інспекція про це обов'язково дізнається), а вона включила подарунок до декларації про доходи і, відповідно, не заплатила податок. Отже, після того як пройдуть крайні терміни подачі декларації за звітний рік, недбайливу племінницю чекають наступні штрафи. Припустимо, що податковий орган визначив, що вартість подарованого авто 10000 гривень. Тоді штраф становитиме 25% від суми податкового зобов'язання - тобто 25% від 500 гривень (5% податку, який треба було сплатити) або 125 гривень. Разом, ви будете повинні 625 гривень. Крім цього, за кожний день прострочення податку на ваш борг буде нарахована пеня в 1,2 * 7,75% річних або в 9,3% річних. При обраних нами умовах за рік набіжить сума в 58,13 гривні на додаток до 625 гривень основного боргу. А за один день прострочення пеня складе 58,13 гривень / 365 = 15 коп.
Загальна формула розрахунку пені виглядає так:
• Сума пені = (1,2 * 7,75% * суму штрафу) / 100% = (1,2 * 7,75% * 625) / 100% = 58,13 грн

ДПАУ погодилася з трирічним терміном оскарження податкових повідомлень-рішень

ДПАУ в листі від 20.05.2011 № 6082/5/10-1016 розглянула питання розбіжності між нормами пунктів 56.18 і 56.19 НК, що передбачають різні терміни оскарження рішень податкових органів.

Перша передбачає право платника податків оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання в будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності. Тобто, протягом 1095 днів. Друга - протягом місяця, наступного за днем ​​закінчення процедури адміністративного оскарження, в разі якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження.

Тлумачити цю колізію ДПАУ вирішила так само, як і ВАСУ в листі від 10.02.2011 № 203/11/13-11 - на користь платника податку згідно з п. 56.21 НК. Останній встановлює, що у разі якщо норми НК припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Тому, у зазначеній ситуації слід віддавати перевагу в застосуванні п. 56.18 НК як передбачає більш тривалий строк для звернення до суду.

Таким чином, ДПАУ визнала, що незалежно від того, проходив платник податків процедуру адміністративного оскарження чи ні, у нього є 1095 днів на оскарження рішення органу ДПС з моменту отримання такого рішення.
http://news.ligazakon.ua/news/2011/7/25/46675.htm