Ви отримали грошовий переказ з-за кордону? Заплатіть податки.

Суми, які українці отримують в якості приватних грошових переказів з-за кордону, вражають уяву і порівняти за величиною з траншами МФВ Україна або з середньомісячною середньою зарплатою 10-ти мільйонів українців (за даними Держкомстату). Так, за перші три квартали 2011 року, за даними НБУ, українці отримали 5130000000 доларів США. При цьому ось уже кілька років сума грошей, надісланих українцям з-за кордону, постійно збільшується. Проте, мало хто замислюється при отриманні переказу, що він за законом зобов'язаний включити отриману суму в свою декларацію про доходи та сплатити з неї податок:
• за ставкою 15% (якщо розмір доходів не перевищує за звітний податковий місяць 10-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати або 10 730 гривень: з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. мінімальна заробітна плата становить 1073 гривень) або
• за ставкою 17% (якщо розмір доходів перевищує 10 730 гривень).
Цікаво, що якщо відправник грошового переказу сплатив податок за кордоном, то при наявності відповідних документів сума, яку ви повинні сплатити державі з того ж перекладу, зменшується, щоб уникнути подвійного оподаткування (детальніше див думку нижче).
При цьому тим, хто «промовчав» про отриманий грошовий переказ і не сплатив податок, згідно із законом загрожує штраф. «Згідно п.168.2.1. ст. 168 Податкового Кодексу (ПК), платник податку, який отримав іноземний дохід, зобов'язаний включити його до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за підсумками звітного року, а також сплатити податок з таких доходів, - передбачені штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звітності - 170 грн. (Ст.120 ПК), за несплату податку передбачено штраф у розмірі 25% від суми нарахованого контролюючими органами доходу (ст.123 ПК) ».

Спрощенець-платник ПДВ. Роз’яснення ДПС.

20 січня 2012 наказом № 131 ДПС затвердила податкову консультацію щодо реєстрації "спрощенців" платниками ПДВ.

Зокрема, податкова вказала, що платники єдиного податку третьої та четвертої груп, які застосовують ставку 5 відсотків, не підлягають обов'язковій реєстрації платників ПДВ та у випадках, коли їх обсяги поставки товарів (послуг) за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. гривень

Що стосується моменту переходу платників єдиного податку третьої або четвертої групи, що змінили ставку єдиного податку в 5% на ставку в 3%, то податкова вказала, що вони (крім тих, які здійснюють поставки послуг (робіт) платникам ПДВ, обсяги яких за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. гривень) можуть здійснити такий перехід (за умови відповідності вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 НК для обов'язкової реєстрації або п. 182.1 ст. 182 НК для добровільної реєстрації) і зареєструватися як платники ПДВ з початку наступного календарного кварталу.

Платники єдиного податку третьої та четвертої груп, які застосовують 5%-ву ставку і здійснюють поставки послуг платникам ПДВ, обсяги яких за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. гривень, також можуть за власним бажанням перейти на сплату єдиного податку за ставкою 3 відсотки і зареєструватися платниками ПДВ. В такому випадку реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій в сумі 300 тис. гривень, а реєстрація здійснюється за правилами обов'язкової реєстрації.

Крім того, податкова служба підкреслила, що платник податку, який виключений з реєстру платників ПДВ, реєстрація якого в якості платника ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу, може, а в окремих випадках - зобов'язаний, зареєструватися в якості платник ПДВ.

Держорган також вказав, що негативна податкова історія за період "попередньої" реєстрації як платника ПДВ (наявність розбіжностей з контрагентом між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, віднесення платника до тих чи інших груп ризиків, наявність від'ємного значення податку на додану вартість та ін) не є підставою для відмови в реєстрації платником ПДВ.

ДПАУ погодилася з трирічним терміном оскарження податкових повідомлень-рішень

ДПАУ в листі від 20.05.2011 № 6082/5/10-1016 розглянула питання розбіжності між нормами пунктів 56.18 і 56.19 НК, що передбачають різні терміни оскарження рішень податкових органів.

Перша передбачає право платника податків оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання в будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності. Тобто, протягом 1095 днів. Друга - протягом місяця, наступного за днем ​​закінчення процедури адміністративного оскарження, в разі якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження.

Тлумачити цю колізію ДПАУ вирішила так само, як і ВАСУ в листі від 10.02.2011 № 203/11/13-11 - на користь платника податку згідно з п. 56.21 НК. Останній встановлює, що у разі якщо норми НК припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Тому, у зазначеній ситуації слід віддавати перевагу в застосуванні п. 56.18 НК як передбачає більш тривалий строк для звернення до суду.

Таким чином, ДПАУ визнала, що незалежно від того, проходив платник податків процедуру адміністративного оскарження чи ні, у нього є 1095 днів на оскарження рішення органу ДПС з моменту отримання такого рішення.
http://news.ligazakon.ua/news/2011/7/25/46675.htm