Про юридичну агенцію "Укрюрпослуги"

Ми пропонуємо повний спектр юридичних послуг для українських та іноземних компаній а також фізичних осіб, резидентів та нерезидентів України.
Враховуючи Ваші інтереси та керуючись Вашими побажаннями ми у найстисліші терміни знайдемо правові рішення, спрямовані на забезпечення успіху Вашого бізнесу.
Також ми забезпечимо успішне та ефективне вирішення Ваших особистих питань правового характеру.
контакти: (0332) 29-97-70; (097) 38-58-658; (063) 32-20-973
e-mail: ukryrposlugi@ukr.net

понеділок, 10 вересня 2012 р.

Чи може батько претендувати, щоб після розлучення дитина проживала з ним?


Після розірвання шлюбу, наш 8-річний син став проживати з матір'ю. Чи можу я претендувати, щоб дитина проживала зі мною, враховуючи, що я отримую хороші доходи і можу краще забезпечувати його?

Згідно статті 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. У статтях 160, 161 СК України вказано, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. У випадку, якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
  Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них залишається дитина, суд виходячи з рівності прав і обов'язків батька і матері щодо своїх дітей, повинен винести рішення, яке відповідало б інтересам дитини . При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про нього, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, при цьому перевага в матеріально-побутовому становищі одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини. Також суд може врахувати принцип статті 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, в якій зазначено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.


Допомога у розірванні шлюбу через суд, стягненні аліментів, збільшенні/зменшенні розміру аліментів, розподілі майна подружжя, позбавленні батьківських прав інших шлюбно-сімейних справах.
Консультації БЕЗКОШТОВНІ.
Телефонуйте зараз: (київстар) 097 38 58 658; (лайф) 063 32 20 973; прямий номер у Луцьку 29 97 70.

Немає коментарів:

Дописати коментар